Меню сайту

Ольжичева спадщина як складова виховання патріота - громадянина

З досвіду роботи Миколаївської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1

з національно-патріотичного виховання

«Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, - це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема» - писав видатний український кінорежисер Олександр Довженко. Якій бути нашій державі залежить і від нас, освітян, бо саме на нас покладена велика місія – виховати патріота-громадянина, створити умови для формування в учнів знань та поваги до історичного минулого свого народу, своєї країни і розуміння особистого внеску в розбудову української державності у подальшому. Бо сьогодні кому, як не молоді, продовжувати прекрасні й величні традиції наших предків, творити майбутнє України, Європи і світу!

Проблема патріотичного виховання була завжди актуальною і залишається такою сьогодні, саме у цей час, коли на долю нашої держави випали чергові випробування. І той дух патріотизму, який охопив значну частину українського суспільства, має панувати у серцях наших вихованців завжди в ім’я і во славу України.

Як відомо, історію творять люди. Одним із світочів духу української нації був Олег Ольжич - видатний поет, публіцист, вчений-археолог, громадсько-політичний діяч, вірний син українського народу. Шляхом світоча духу йдемо і ми, шкільна Ольжичева родина, яка робить все можливе, щоб наші учні зросли національно свідомими, освіченими інтелектуалами, морально-духовними особистостями, мали активну життєву позицію. Цьому сприяє як робота, що ведеться навколо імені героя, виховання учнів на справжніх ідеалах видатних українських особистостей, так і уся діяльність.

У нашому закладі ведеться робота навколо імені героя. Ім’я Олега Ольжича присвоєно школі Постановою Кабінету Міністрів України № 960 від 01.09.1997 року. 5 березня 1996 року було урочисто відкрито музей Олега Ольжича «Цитаделя духа». З метою вшанування пам’яті героя, запроваджено Найвищу нагороду школи «Оберіг Ольжича» (2002 р.), якою нагороджуються учні, учителі, батьки, представники громади нашого міста та закордонні друзі за значний внесок у розвиток закладу, а з 2009 р. введено й однойменний нагрудний знак. Переможці традиційного фестивалю солістів-вокалістів «Весняні краплинки» отримують Гран-Прі «Музу Ольжича». Учнівська самоврядна родина носить назву «Ольжичева республіка». Видається одна із перших багатотиражних шкільних газет в області та на Україні – «Шкільні Литаври».

У школі створено Пантеон Ольжича, де закладено землю із 25 місць перебування Олега Ольжича та його побратимів із України, США, Чехословаччини, Польщі. Влітку 2010 року делегація закладу відвідала музейний комплекс «Заксенгаузен» (колишній концтабір) і поклала зроблений власноруч український національний вінок із бісеру в камері № 14, де в ніч з 9 на 10 червня 1944 року мученицькі завершилося життя Ольжича.

Справжнім уроком патріотизму названо директором Каховської школи № 2 Соломахіною Г.М. у журналі «Директор школи» Всеукраїнські молодіжні Ольжичеві читання. Проведення Ольжичевих читань сприяє створенню умов для підвищення національної та громадянської свідомості молоді, формуванню поваги до історичної спадщини, патріотизму. Традицію проведення Ольжичевих читань «Державу не твориться в будучині, державу будується нині…», зібрання представників талановитої національно свідомої української молоді, яким не байдуже минуле, сьогодення та майбуття нашої неньки - України, започатковано у 2007 році. А у 2012 році з нагоди 105-ї річниці від дня народження Ольжича, 15-річчя присвоєння Миколаївській загальноосвітній школі I-III ступенів № 1 його імені, 75-літнього ювілею Миколаївської області проведено вже Треті Всеукраїнські молодіжні Ольжичеві читання із залученням молоді шкіл-партнерів із європейських країн. Темою молодіжного форуму стали відомі Ольжичеві слова із поезії «Незнаному воякові»: «Захочеш і будеш! В людині, затям, лежить невідгадана сила». В Ольжичевих читаннях взяли учать вже понад 400 представників учнівської молоді загальноосвітніх та вищих навчальних закладів з різних куточків України та із закордонних шкіл-партнерів. За підсумками читань традиційно приймаються звернення до молоді і видаються збірки творчих робіт учасників. У Зверненні учасників є такі слова: «…майбутнє нашої держави в наших руках! Доки живуть на цій святій, Богом обраній землі, могутні лицарі духу і волі, діти твої, Україно, звучатиме мова наша співоча, горітимуть очі яскраві народу твого. Нехай вогняне слово проникає у наші серця і запалює іскру любові до рідного краю, до його гідних синів і дочок, та пробуджує нову націю – націю патріотів». І це не просто слова, гарно сказані учнями, це їхні переконання. Сьогодні ми проводимо вже Четверті молодіжні Ольжичеві читання, присвячені 225-ій річниці від дня заснування міста Миколаєва, 60-им роковинам пам’яті Олега Ольжича та 30-річчю нашої Рідної школи.

Доторкнутися до народної та історичної спадщини, джерел духовності учні мають можливість у шкільному культурно-просвітницькому музейному комплексі, що висвітлює основні події з історії школи, району, міста та України, звичаїв та обрядів нашого народу і слугує справі патріотичного виховання учнів. До складу музейного комплексу входять музеї Олега Ольжича «Цитаделя духа», історії школи, історії Миколаївщини, українська Світлиця, зала історичної слави, Пантеон Ольжича, експозиція «Флагмани Корабельного району», пересувна виставка «Герольд нескореного покоління», відкрита з нагоди 70-річчя вшанування пам’яті Ольжича.

Традиційна конкурсна шоу-програма з історії «Роксолана», де учениці старших класів представляють себе в образі історичних героїнь, дає можливість перегорнути сторінки історії, відчути свою причетність до українського народу, відтворити епізоди як минулого рідного краю, так і творів українських класиків.

До 140-річчя Лесі Українки проведено унікальну благодійну акцію «Наш дарунок музею-садибі Лесі Українки», за підсумком якої під час роботи Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої життю та діяльності Л.П. Косач, делегацією нашого закладу подаровано комп’ютер музею видатної поетеси у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області. А у школі відкрито кабінет «Лесине джерело», який на сьогодні є осередком справжнього українства у школі.

Формуванню поваги до рідної мови слугує постійно діючий проект «Cлово Ольжича живе». На навчальних кабінетах розміщуються вислови про мову, цитати із творів українських поетів та письменників.

У День соборності України учні та вчителі школи створюють символічний «живий ланцюг». До цього ж свята традиційним стало проведення конкурсу кабінетів на звання «Зразковий».

А авторські вистави шкільного театрального колективу «Ольжичеві таврійці», такі як: «Гіркий вінок із печаль-трави» (про життєвий шлях та діяльність Олега Ольжича), «У пошуках Синього птаха» (за мотивами творчості українських сучасних письменників та української міфології), дають можливість всім серцем відчути себе справжнім українцем. «Бережіть лебедя душі своєї!» звучать зі сцени слова акторів (у вистави «У пошуках синього птаха»). А поетична драма до 200-річчя Тараса Шевченка «Не поет, бо це ж до болю мало…» є закликом до всіх українців. До всіх, хто мислить, хто небайдужий до долі свого та наступних поколінь:

Народ наш — не тінь, не примара,

Не маски безликі, а гнів!

Який через глас на Майдані

Втрачає найкращих синів...

Історію змінить не сотня небесна,

що мир береже,

а тисяча, навіть мільйон

тих сердець, що кордон стереже1».

Колектив неодноразово дарував виступи військовослужбовцям, студентам, батькам, громадськості, за що відзначений численними дипломами, грамотами; «Ольжичеві таврійці» справжні зірки, на виставах яких завжди аншлаг. «Часто, коли завіси опускаються і гасне світло, вони, втомлені і щасливі, діляться враженнями про спектакль: чи донесли ідею, чи вдало передали ту думку, яку плекали разом із режисером. І коли дорослий глядач, чуючи з в уст юного актора «вставай, Україно, вставай», «ти не рабиня Москви», «народ наш не тінь, не примара» скептично посміхається, мовляв, «що вони розуміють?», запевняємо: перед вами свідома молодь, здатна на увесь голос заявити про свою належність до найсильнішого, найвитривалішого, найтерплячішого народу з гідними нащадками, здатними до боротьби в усіх її проявах!» - згадує прем’єрні виступи М.Г.Бондаренко, керівник колективу.

Соціалізація учнів – важливий чинник формування ціннісного ставлення до держави та суспільства. Наші учні беруть активну участь у різноманітних соціальних проектах: постійно опікуються пам’ятником воїнам-визволителям Корабельного району, проводять трудові акції по облаштуванню території навколо нього; на отриманий грант конкурсу соціальних проектів компанії РУСАЛ «Формула майбутнього» було реалізовано проект «Мій внутрішній дворик»: силами учнів, учителів, батьків було облаштовано територію внутрішнього дворика школи та створено умови для організованого відпочинку учнів на перервах і в позаурочний час.

Однією зі складових навчально-виховної діяльності нашого закладу є розвиток міжнародного шкільного партнерства із закладами освіти Німеччини, Польщі, Румунії та Туреччини. Саме через діалог націй та народів ми формуємо патріотичну свідомість учнів, бо, здійснюючи дитячу народну дипломатію, діти як Посли миру та Доброї волі представляють наш народ і Україну в світі. Дитяча дипломатія є фундаментом української європейськості.

У цьому році наші учні стали учасниками заходів з нагоди відзначення 175-ї річниці від дня народження автора національного Гімну України П.П.Чубинського, 200-річчя Великого Кобзаря – Т.Г.Шевченка. Учні та педагоги школи взяли участь у Всеукраїнській конференції «Павло Платонович Чубинський – етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч».

Надихають усіх нас слова нашого незмінного директора М.Г.Матіюка, який вже 30 років, з моменту заснування, очолює Рідну Першу: «Життя йде далі, продовжується історія нашої школи, якій ніколи не скінчитися, поки вона для всіх є Рідною! Нам є чим пишатися, але це не дає права зупинятися. Наш шлях є вірним, бо своєю педагогічною діяльністю робимо все, щоб наші учні ставали кращими за своїх попередників!».

А ми усі разом додаємо: «І любити свою родину, батьківську хату, Рідну школу, наше місто Святого Миколая, свою Батьківщину, бути справжніми українцями, справжніми європейцями!»

…«Поле… зів'ялі польові квіти жалібно схилили свої голівки. Струмок, що давав їм життєво необхідну вологу, замулився, і джерельце запрудили каміння і болотяні рослини…В житті це часто буває – квіти зів’яли, а ніхто не помічає. Чому?.. Просто зникає життєдайний струмінь відновлюючих сил, немає достойного прикладу перед очима… І все... нація схиляє голову і потихеньку гине, бо ніщо живе не може просто жити – йому необхідна цілюща волога натхнення. Аби цей «струмочок» не «замулився» з часом, не поріс мохом та не перетворився на «болото», потрібно захищати його від згубної дії часу» - це слова учениці нашої школи Дідковської Варвари.

І ми дійсно хочемо, щоб живе джерело української духовності завжди надихало наших учнів, і працюємо, щоб створити належні для цього умови. Сьогодні на нас, педагогах, лежить відповідальність за те, чи скажуть наші діти гордо: «Я – українець!», чи прикладуть руку на серце при звучанні Державного Гімну України. Тому, ми не зупиняємося на досягнутому, і закликом до дії є слова Олега Ольжича: «Нащо слова? Ми діло несемо!».

Ми горді, коли наш учень міцно тримаючи у руках Синього Птаха надії і віри у свою країну, на увесь голос заявляє: «Я майбутнє своєї священної землі…».Тож нехай наше майбутнє буде гідним!

 

 

 

 

 

1

Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Архів записів
Друзі сайту
Форма входу